Статистика співвідношення стартапів, які помирають до тих, які продовжують діяти – вражаюча. Причин є дуже багато, розберемо сьогодні одну із них на прикладі концепції Ганса Сельє. Він більшу частину свого життя присвятив дослідженню адаптативного синдрому (стресу) і його впливу на живі організми.
Окреслюючи головне – люди живі зараз завдяки тому, що у предків в ході еволюції розвивалася стійкість до адаптативного синдрому. Тобто, виживали ті, хто вмів пристосовуватися до середовища, зовнішніх змін та вчасно на них реагував. Тепер уявімо, що дика природа – це стартап екосистема і вижити у ній можуть ті, хто гнучкий і рішучий.
Якщо стартап не усвідомлює час, у якому живе і що він може привнести – його з’їдають не дикі тварини, а обставини через непридатність.
У розвитку адаптаційного синдрому виділяють три стадії:
Стадія тривог – включає дві фази – шок і протишок. До прикладу, у стартапу виникають перші проблеми із валідацією ідеї, не вдається побудувати бізнес-модель, або окреслити чітко портрет своїх потенційних клієнтів. Тоді є два шляхи: якщо просто бракує досвіду – вчитися, шукати програми, менторів, відвідувати воркшопи і боротися за життєздатність зміцнюючи свої вміння.
Якщо ж проблема постає у відмові бачити речі реально і намагатися створювати стартап, який не вирішує ніякої проблеми і по факту потрібен лише вам – настає друга стадія опору. Тоді стартап кидає усі свої сили, щоб довести інвесторам і користувачам, що продукт насправді значимий, проте ігноруючи усі цифри та реальні показники з інтерв’ю, що доводять неактуальність такого стартапу. Уявіть собі, якби первісна людина переконувала природу, аби температура повітря не знижувалась. Ні, аби вижити – людина шукала собі способи зігрітися, одягнутися і таким чином адаптувалася до середовища. Чи означало це, що середовище було ворогом людини? Ні, воно просто таке, яке воно є, і з ним можна працювати, але лише з правильним підходом. Так працює із стартапами, не просимо світ змінитися, змінюємо свій підхід і співпрацюємо. Для цього слід мати розуміння – навіщо вам це? Дайте собі цю відповідь і зможете рухатися далі.
Останнім етапом постає виснаження. Ця третя стадія може закінчитися загибеллю організму, тобто, стартапу.
Отримуємо наступне, виживають стартапи, які:
- Мають чітко поставлену ціль і проблему, яку вирішують
- Готові здійснити півот, якщо ідея не надто актуальна
- Адаптуються відповідно до потреб ринку
- Сприймають виклики як досвід і розуміють, що це нормально
- Не переносять особистий негативний досвід на стартап, як проект
Ганс Сельє казав: нас вбиває не стрес, а наша реакція на нього.
Тобто, головним завданням стартаперів є готовність йти вперед і бути гнучкими. Метод спроб і помилок все ще є дієвим. Звісно, на словах усі готові до досвіду, проте маєте розуміти, що ви найімовірніше – будете падати і робитимете це часто, допоки не станете використовувати досвід падінь задля покращення свого польоту і збільшення його тривалості.
 |
Давайте відверто, стартап – це і є стрес, який може вивести вас на якісно новий рівень, де вам вже нічого не страшно! «Стрес не обов’язково є чимось поганим, все залежить від того, як ви його сприймаєте. Стрес від захоплюючої, творчої успішної роботи є корисним, тоді як стрес від невдач, приниження чи інфекції є шкідливим». ~ Ганс Сельє |